10 запитань історику
Від команди "Історія без міфів" – це інтерв'ю з найкращими фахівцями про історично важливе, ціннісне та суперечливе.
Експертами програм є професійні історики, ретельні дослідники минулого, носії історичного знання.
Embedded Files
Євген Мочалов — історик, автор ютуб-каналу «Мочалов».
Є співавтором проєкту «10 запитань історику» популярного ютуб-каналу про минуле України та світу без прикрас і фальсифікацій «Історія без міфів».
Раніше працював оглядачем інтернет-порталу OilNews та головним редактором проєкту enkorr.
Співавтор книжки «Перша енергетична. Війна, яку росія програла».
Олег Антонов (1906–1984) – творець української великої авіації. Його літак Ан-2 – один із наймасовіших біпланів в історії. Ан-22 «Антей» – перший в світі широкофюзеляжний турбогвинтовий літак. Ан-124 «Руслан» – один із найбільших транспортних літаків на планеті. Українська «Мрія» (Ан-225) створена за його задумом.
Антонов став засновником київського конструкторського бюро. Розробки відіграли помітну роль у розвитку транспортної та спеціалізованої авіації у 20 столітті. Народившись за межами України, він обрав саме нашу країну для роботи та втілення своїх ідей. Збудував науково-інженерну школу й перетворив Київ на одну зі світових столиць авіабудування. 7 лютого 2026 – 120 років із дня народження Олега Костянтиновича Антонова.
Сполучені Штати Америки захопили венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. Риторика Білого Дому вперше з часів інтервенції в Гренаду войовничо-експансіоністська щодо всього регіону Латинської Америки, а також острова Гренландія. Водночас, знову запалав Близький Схід. В одному з ключових центрів анти-Заходу – Ірані – наймасовіші заворушення, які можуть призвести до падіння режиму аятол. Два союзники нашого ворога переживають складні часи. Але дії США можуть додати козирів так званій "російській федерації" в її агресії в Західній півкулі, з якої, здається, американці йдуть. Чи справді світ опинився на порозі нових і нових пожеж і чи здатна Європа захистити себе без США? Складні вузли геостратегічних зрушень розплутуємо разом із колишнім Міністром закордонних справ України (2014–2019 рр.) Павлом Клімкіним.
Різні народи мали історичну назву татари. Серед них були: і корінний народ України киримли або кримські татари, і татари ногайські, і татари казанські. Історія цих народів пов’язана з історією України значно тісніше, ніж може здаватися. Ми не лише воювали або торгували один із одним. Татари осідали в українських містах. Несли службу у руських, литовський та польських шляхтичів, самі отримували привілеї, на їхню честь називали вулиці, квартали, брами в українських містах. Ми маємо багато артефактів їхньої присутності, але вже майже не маємо нащадків. 20 століття виявилося руйнівним для цих спільнот. Маловідомі факти про взаємозв'язки степових народів із українським світом дізнаємося в розмові з українським істориком Олексієм Савченком.
Після стрімкого зростання міст і вивільнення часу люди почали шукати нових ідентичностей. Об’єднуватися за спільними інтересами та змінювати свій зовнішній вигляд, мову, світогляд. Поставали субкультури. Україна не була винятком. Денді, батяри, стиляги, а далі рокери, панки, й зрештою готи, скінхеди, футбольні фанати. В періоди окупації – такі ідентичності ставали справжньою територію свободи й спробою втримати культурний зв'язок із європейською цивілізацією. Про історію субкультур говоримо з соціальною антропологинею Дарією Анцибор.
«Щоб не плакать, я сміялась», — так Леся Українка передрікала те, що відчуватимуть українці в сучасній війні. Війні, яка мала нас позбавити на лише українського просвітництва, а й українського гумору. В різдвяно-новорічні дні говоритимемо про вміння українців сміятися у важку хвилину. А головне — про те, як ми знову відкрили для себе український гумор, який роками витіснявся російськомовним вмістом. У прямому етері спілкуємося із засновником UndergroundStandUp Святославом Загайкевичем.
З перших днів нашої Незалежності росія розпочала енергетичну агресію. Українці пам’ятають безкінечні газові перемовини та поїздки наших можновладців на поклони до москви. Але це лише епізод у великій наступальній операції, в якій Україні дивом вдалось вистояти. Про те, як відбувався кремлівський наступ на газовому, нафтовому, та атомноенергетичному напрямках говоримо в прямому етері з авторами книги «Перша Енергетична» Євгеном Мочаловим і Віталієм Крижевським.
До кожного з періодів української історії, до кожної історичної постаті завжди є багато претензій. Деякі з них виправдані. Деякі – від нерозуміння історичного процесу і спроб оцінити історичні події з перспективи сьогодення. Про те, де були зроблені великі помилки, і на якому негативному досвіді варто максимально акцентуватися сьогодні говоримо у прямому етері з Владленом Мараєвим.
Майже чотири роки широкомасштабної війни змінили нашу країну. Але поза межами Києва та великих міст цих змін інколи не видно. А вони – незворотні. Вони визначатимуть майбутнє нашої країни. Про справжню Україну в найвіддаленіших її куточках говоримо в прямому етері з автором і ведучим каналу hushchi Володимиром Коханом.
Українці є мілітарною нацією з насиченою історією військових звитяг. Ядро цих військ завжди формувалося довкола елітних підрозділів – лідерів за ефективністю та вмотивованістю. І саме з мотивованих починалися всі найбоєздатніші формування. А за мотивацією йшла організація, яка є головною ознакою військової еліти. В розмові з автором відповідного курсу для військових, офіцером 12 бригади спеціального призначення НГУ «АЗОВ» Владиславом «Доцентом» Дутчаком, говоримо про військову еліту в нашій історії, та виклики, які постали перед нами сьогодні.
Мало хто сьогодні може похвалитися, що знає імена своїх прабабусь чи прадідусів. А про пра-пра- й говорити годі. Людині, яка не знає історію родини, дуже легко нав’язати альтернативні факти, квазіісторичні конструкти про всю націю. Адже бракує досвіду, з яким можна порівняти. Совєтська доба ще й залишила у спадок страх. Страх – як запитувати, так і розповідати. Сьогодні дедалі частіше українці роблять спроби реконструювати свою сімейну історію. Дослідити генеалогію. З чого почати і як не наробити помилок пояснює етнологиня, співавторка каналу poroblenopodcast Анна Ніколаєва.
Здатність зібрати й поповнювати військо – це стратегічна потреба, з якою стикалися в усі історичні епохи. А термін "мобілізація" характерний переважно для примусового рекрутингу в межах новітніх державних інституцій. Спроби відродження української державності в першій половині 20 століття зіткнулися з величезними проблемами в наповненні військ. Сьогодні, на 4-му році широкомасштабної війни за Незалежність України, тема мобілізації від життєво необхідної та суспільно визнаної потреби переродилася в токсичне поле спекуляцій, ворожого ІПСО, але й об’єктивних проблем. Складні питання мобілізації обговорюємо з представником Генштабу Збройних Сил України Віталієм Саранцевим.
Українська мова повертається в побут більшості українців. Не так швидко, якби ми того хотіли. Проте, після років заборон і зневаги цей поступ цілком переможний. Водночас, довкола української завжди сконцентровані сотні міфів і ворожих ідеологем. «Російська – старша за українську». «Українська і російська вийшли з однієї колиски Русі», «Українська пізно вийшла з села і приречена деградувати», «Українська – це нарєчіє». Деякі з цих міфів препаруємо з філологом, перекладачем, письменником і автором каналу pidpilnahumanitarka Остапом Українцем.
20 років минуло з дня початку масштабних протестів на Майдані Незалежності в Києві. Тоді в листопаді-грудні 2004-го українцям вдалося мирним шляхом відстояти своє право робити вибір. Сотні тисяч людей своєю участю досягли такого важливого результату. Проте за лаштунками процесу велася циклопічна робота з підготовки до виборів кандидата Віктора Ющенка і з організації протестів проти фальсифікацій. Вона йшла в умовах протидії державної машини, російських політтехнологій та безпосередніх диверсантів. Як все було влаштовано й чому українцям тоді вдалося, говоримо з головою виборчого штабу Віктора Ющенка в 2004 році Романом Безсмертним.
Сторіччя тому столиця проходила випробування, подібні до сучасних. Із перманентною загрозою окупації, обстрілами, зрадниками всередині та російською мовою на вулицях. І так само, щойно бойові дії віддалялися – прокидалося насичене соціальне життя. В цьому вогні боротьби народилася й українська еліта – керівники новопосталої держави, військові науковці, митці. Про те, як вони жили і як зробили неможливе, відновивши українську державність у зросійщеному Києві, говоримо з історикинею Тетяною Швидченко.
У IX столітті слов’яни отримали можливість вести службу власною мовою, мати власну абетку. Це стало визначальним фактором для інтеграції варварських протодержав у загальноєвропейський політичний процес. А заразом – це була успішна операція Константинополя з розповсюдження свого обряду, на додачу до чого йшов і геополітичний вплив. Провайдерами загальнослов’янської писемності стали два брати – Костянтин (пізніше – Кирило) та Мефодій. Їхня діяльність багато в чому нагадує роботу сучасних спецслужб. Менше з тим, вона дала підстави їх канонізувати. Нетипово іронічний, але глибоко історичний погляд на вікопомні події розкриває в нашій розмові відомий археолог і популяризатор історії Євген Синиця.
Уявлення про свою історію та уявлення про спільне майбутнє – формують націю. Яке це уявлення у московитів і чи існує воно взагалі? Відповідь знає гість і співрозмовник – Віталій Дрібниця з каналу Vox_Veritatis. Історик, вчитель і популяризатор науки, який з початку широкомасштабного вторгнення спілкується про історію з московитами. За цілком розважальним форматом ховаються відповіді на питання, усвідомлення яких допоможе нам тверезо сприймати свого ворога й не мати зайвих ілюзій.
Євген Коновалець – провідний діяч українського визвольного руху, який пройшов шлях від командира Галицько-Буковинського куреня Січових Стрільців до засновника й провідника Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН). Уродженець Львівщини, громадянин Литви, який боровся за Українську самостійну соборну державу. Полковник Українського війська, який повстав проти Гетьмана Павла Скоропадського, але зрештою демобілізувався й з армії Симона Петлюри. Політичний діяч, який одночасно підтримував контакти з демократичними Великою Британією та Чехо-Словаччиною, фашистською Італією та нацистською Німеччиною. А на певному етапі навіть планував укласти союз із Радянською Україною проти Польщі. Людина, яку боявся навіть Сталін – настільки, що вирішив замовити вбивство Коновальця в далекому від Москви Роттердамі.
Page updated
Report abuse