Словник інклюзивності

 Даний словник створено на основі «Довідника безбар’єрності».

Цей розділ присвячений правильним та неправильним словам. З нього ви дізнаєтеся, як коректно говорити про ту чи іншу людину. Тут також розміщено багато негативних чи навіть образливих слів — вони зібрані в цьому розділі, щоб ви могли уникати їх в усіх інших випадках.

ЛЮДИНА / ДИТИНА З СИНДРОМОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНІСТЮ (СДУГ)

Правильно

Людина / дитина з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю (СДУГ)

Неправильно

СДУГшник / СДВГшник

У побутових розмовах можна почути «СДУГшник» чи ще частіше — «СДВГшник» (калька з російської). Інколи у текстах ці слова пишуть узагалі з маленьких літер, і люди можуть навіть не розуміти, що СДУГ — це абревіатура, що позначає конкретний синдром, а не якась вичерпна характеристика людини. Коректно говорити і писати: «людина з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю» або «людина зі СДУГ». 

ЛЮДИНА З БІПОЛЯРНИМ АФЕКТИВНИМ РОЗЛАДОМ (БАР)

Правильно

Людина з біполярним афективним розладом (БАР)

Неправильно

Біполярник, БАР-ник

Коли люди кажуть про когось, що в нього чи неї «біполярка», вони здебільшого мають на увазі різкі зміни настрою людини. Але біполярний афективний розлад — це назва конкретного психічного розладу. Тому всі похідні від «біполярочки», на кшталт «біполярник» чи «БАР-ник» теж бажано не використовувати.

ЛЮДИНА З РОЗУМОВИМИ АБО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПСИХІЧНИМИ (МЕНТАЛЬНИМИ) ПОРУШЕННЯМИ

Правильно

Людина з розумовими або інтелектуальними психічними (ментальними) порушеннями

Неправильно

Людина, яка страждає на психічні розлади, Неадекватний, Ненормальний, Не при собі, Психічно хворий, Людина з проблемами психічного здоров’я, Психічно неврівноважений, Псих, Розумово відсталий, Загальмований, Людина із розумовими відхиленнями

Не знаючи конкретного діагнозу, люди можуть говорити «психічно хворий» або ще грубіше: «псих», «ненормальний» чи «неакдеватний». Але ці слова неприйнятні для опису психічного стану людини, бо звучать і використовуються як лайка.

Раніше дуже поширеним було використання терміну «проблеми психічного здоров’я». Проте не бажано вживати цей вислів «люди з проблемами…» відносно будь-якої групи. Бо таким чином ми одразу тавруємо людей як таких, в яких не все гаразд, в яких є проблеми.

Не варто також говорити, що «люди страждають на психологічні розлади». Страждання — це філософська категорія, яка не має нічого спільного з тими чи іншими фізичними станами. Людина може бути абсолютно здоровою і страждати, а може мати якийсь розлад або діагноз і бути щасливою. Визначати душевний стан людини за ознакою діагнозу — неприпустимо. Якщо ви близькі з людиною, краще запитати в неї, що робить її щасливою або спричиняє страждання чи дискомфорт, але точно не клеймувати тими чи іншими станами на власний розсуд. А співчувати людині виключно з причини своїх особистих уявлень про її «ненормальність» — принизливо і негідно.

ЛЮДИНА ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА

Правильно

Людина із синдромом Дауна, Дитина із синдромом Дауна

Неправильно

Даун, Даунята, «Сонячні люди»

Слово «даун» уже давно стало образливим, якщо не лайливим. «Даунята» — таке слово можна почути про дітей із синдромом Дауна, люди можуть вживати його без злого наміру. Але пам’ятаймо, що таким чином ми акцентуємо увагу на одній ознаці людини, що є неправильним. «Сонячні люди» — популярна метафора, що часто вживається в ЗМІ. Краще за все говорити просто — людина / дитина із синдромом Дауна.

ЛЮДИНА З КОГНІТИВНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Правильно

Людина з когнітивними порушеннями, Людина, яка має деменцію

Неправильно

Маразматик, Божевільний

Спектр когнітивних порушень досить широкий — від легких до важких (деменція). Ніхто з людей не застрахований від того, що з роками в нього чи неї не проявляться ці порушення в тій чи іншій стадії. І це, безперечно, може вплинути і на якість життя самої людини, і на життя людей, що її оточують. Проте не слід таврувати особу через її хворобу і називати образливими словами, яких вона може навіть не розуміти.

ЛЮДИНА З ПТСР

Правильно

Людина з ПТСР, Людина з посттравматичним стресовим розладом

Неправильно

ПТСР-ник, Травматик

І «ПТСР-ник», і «травматик» — слова, що патологізують людину, нібито говорячи нам: «обережно з цією людиною, бо вона травмована». Такі вислови й ставлення є неприпустимими та образливими для людини з травматичним досвідом.

ЛЮДИ З РОЗЛАДАМИ / ПОРУШЕННЯМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРА

Правильно

Люди з розладами / порушеннями аутистичного спектра, Люди з РАС, Люди в спектрі аутизму, Люди з аутизмом (допустимий варіант)

Неправильно

Аутисти (з невеликим виключенням), «Люди дощу»

Дуже популярним є словосполучення «люди з аутизмом», але існує широкий спектр порушень, які відносяться до цієї групи, тому використовують саме такий термін — розлади аутистичного спектру. Проте, якщо людина в спектрі просить називати його «аутистом», варто з повагою ставитися до такого його бажання.

Щодо словосполучення «людина дощу», то ця метафора стала активно вживаною після відомого однойменного фільму. Але у побутовій та професійній сферах краще такі метафори не використовувати, а дотримуватися коректної термінології.

ЛЮДИНА З АМПУТОВАНИМИ КІНЦІВКАМИ

Правильно

Людина з ампутованими кінцівками, Людина з ампутованою ногою / рукою

Неправильно

Безногий, Безрукий, Одноногий, Однорукий, Ампутант, Людина з ампутацією, Інвалід-ампутант

Якщо важливо акцентувати увагу на тому, яку саме інвалідність має людина, в даному випадку ампутацію кінцівок, так і говоримо. Але дотримуючись принципу «спочатку людина».

ЛЮДИНА З ІНВАЛІДНІСТЮ

Правильно

Людина з інвалідністю, Людина з фізичними / сенсорними / психічними / інтелектуальними / ментальними порушеннями, Людина з порушеннями опорно-рухового апарату, Людина з порушеннями рухової функції

Неправильно

Інвалід, Людина з обмеженими можливостями / людина з обмеженими фізичними можливостями, Людина з особливостями, Людина з особливими потребами, Каліка, Людина з нюансами, Особлива людина, Неповноцінний, Неповносправний, Недієздатний, Страждає на інвалідність, Інклюзивні люди.

Єдиним коректним терміном сьогодні є «людина (особа) з інвалідністю». Коли ми говоримо «інвалід», ми ніби навішуємо на людину тавро. Але інвалідність — це тільки одна з ознак людини, при цьому вона може бути чиєюсь дружиною, донькою, сином чи братом, з темним чи рудим волоссям, професіоналом у якійсь справі, спортсменом, з купою досягнень і т. ін. Тому коректно в такому випадку дотримуватися принципу «person first language», тобто пам’ятати, що на першому місці завжди людина, а вже потім її ознака, якщо це необхідно вказати.

Стосовно терміна «обмежені можливості», який дуже часто використовують на заміну: він теж є некоректним, адже у кожної людини є якісь обмежені можливості, наприклад, фізично ми не здатні підняти 500 кг ваги або пробігти 300 км без перерви.

Так само у кожного з нас є свої особливості та особливі потреби. Наприклад, хтось більш ефективно працює з самого ранку, а у когось продуктивність прокидається пізно ввечері. У когось особливо чутливі очі в сонячну погоду і він чи вона не можуть обійтися без сонцезахисних окулярів. А пандус чи ліфти — це давно вже не особливі потреби, а базова інфраструктурна потреба для всіх людей, адже ними користуються не тільки люди з інвалідністю, а й батьки з дитячими візочками, пасажири з валізами на колесах.

Термін «неповносправність» використовується в судових рішеннях, що також є неприпустимим, адже цей термін є калькою з польської мови і не визнаний юридично визнаним в Україні. Крім того, більшість людей з інвалідністю не є неповносправними, вони такі ж, як і решта людей, і так само можуть працювати, навчатись, народжувати та виховувати дітей. А слова «каліка», «візочник», «колясочник» узагалі є грубими і дуже образливими.

КРІСЛО КОЛІСНЕ

Правильно

Крісло колісне

Неправильно

Інвалідний візок, візок, візочок, інвалідне крісло

Візок люди використовують у супермаркеті, коли купують товари та продукти. Форму «інвалідне крісло» краще не вживати у мовленні, тому що вона, як і «інвалід», також зводить людину до однієї ознаки — інвалідності. Тому коректно говорити «крісло колісне».

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ / ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦІЙ

Правильно

Людина з порушеннями / порушеннями функцій

Неправильно

Людина з вадами / недоліками / дефектами

Слово «вади», як і «недоліки», досить поширене й сьогодні, багато людей вживають його без усілякого наміру когось образити. Однак у самому слові є негативний відтінок, адже під вадами характеру, наприклад, ми маємо на увазі риси, які не найкраще  характеризують людину. Тоді як поняття «порушення функції» просто констатує, яку функцію людина може чи не може виконувати.

МАЄ ПОРУШЕННЯ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ

Правильно

Має порушення рухових функцій

Неправильно

Прикутий до крісла / ліжка

У слові «прикутий» є пасивний відтінок, нібито людину кайданами прикували до колісного крісла чи ліжка. Але це не так, і, наприклад, людина, що користується кріслом колісним самостійно, здатна сама вирішувати, куди їй прямувати. Тож, якщо нам все ж таки потрібно акцентувати на тому, що людина має порушення рухових функцій, то так і говоримо.

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМ СПРИЙНЯТТЯ КОЛЬОРУ

Правильно

Людина з порушенням сприйняття кольору

Неправильно

Дальтонік

Термін «дальтонік» уже давно набув зневажливого забарвлення, і так сьогодні звертаються навіть до людей, які не мають такого діагнозу, а, наприклад, замислились і переплутали кольори. І подібні висловлювання є неприпустимими.

Коли нам потрібно акцентувати, що людина має порушення сприйняття кольору, ми так і говоримо.

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ

Правильно

Людина з порушеннями слуху, Людина з повною / частковою втратою слуху, Нечуючий / нечуюча людина

Неправильно

Глухий, Глухонімий

Люди з повною втратою слуху (до прикладу, внаслідок травми, через стан здоров’я або вікових змін) зберігають здатність мовлення. Навіть ті діти, які народжуються з порушенням слуху, можуть навчитися говорити, але їхня вимова відрізнятиметься від вимови тих, хто має слух. Тому говорити «глухонімі» некоректно.

Серед спільноти людей з порушеннями слуху частина вважає термін «глухий» припустимим, інша — ні. Краще використовувати той термін, який прийнятний для всіх, а саме «людина з порушеннями слуху».

І в самій спільноті, і в медіа можна побачити ще один поширений термін — «нечуючий», хоча його і не схвалюють мовознавці. Проте мова — гнучка субстанція, і з часом терміни, які нам незвичні, люди починають активно вживати.

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

Правильно

Людина з порушеннями зору, Людина з повною / частковою втратою зору, Незрячий / незряча людина (допустимий варіант)

Неправильно

Сліпий, Підсліпуватий, Людина з вадами зору

Слово «сліпий» ви можете бачити і в медіа, і в українських законах, але воно некоректне, тому що таврує людину за ознакою однієї дисфункції. Крім того, воно несе в собі вже деяку метафоричність. Ми говоримо «сліпа любов» або «сліпі люди», коли маємо на увазі, що хтось не помічає очевидних речей. Але не через порушення зору, а через небажання чи обставини.

Якщо ми говоримо про людину з повною втратою зору, можна вживати термін «незряча людина».

ЛЮДИНА, ЯКА КОРИСТУЄТЬСЯ КРІСЛОМ КОЛІСНИМ

Правильно

Людина, яка користуються кріслом колісним, Людина, яка пересувається за допомоги крісла колісного

Неправильно

Колясочник, Візочник

Слово «візок» та «коляска» не можуть слугувати визначенням певної людини або групи осіб. І «колясочник», і «візочник» є жаргонними виразами, мають негативне забарвлення та є образливими.

Пам’ятаємо, що у таких випадках у мовленні керуємося принципом «спочатку людина», а потім ознака, яку необхідно вказати.

Варто мати на увазі також і те, що людина, яка пересувається колісним кріслом, «іде», а не «їде».

ЛЮДИНА, ЯКА СПІЛКУЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ, НАПРИКЛАД, ЖЕСТОВОЮ МОВОЮ, СПЕЦІАЛЬНИХ КАРТИНОК ТОЩО

Правильно

Людина, яка спілкується за допомогою альтернативних засобів комунікації, наприклад, жестовою мовою, спеціальних картинок тощо, Людина, яка не говорить (не розмовляє)

Неправильно

Німий

Якщо людина користується жестовою мовою чи іншими альтернативними засобами комунікації, краще не називати її «німою», адже вона може донести свої думки. А крім того, як і «сліпий», слово «німий» теж є метафоричним, коли мають на увазі мовчазну людину, і в цьому випадку воно теж може бути образливим.

ЖЕСТОВА МОВА

Правильно

Жестова мова

Неправильно

Мова жестів, сурдопереклад

Мову жестів, насправді, використовує кожен з нас, коли щось пояснює, говорить, сміється та використовує жести й міміку. А от жестова мова — це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху, у неї своя структура, правила та словник. Поняття ж “сурдопереклад” наразі вважається застарілим.

МАЛОМОБІЛЬНІ ГРУПИ НАСЕЛЕННЯ

Правильно

Маломобільні групи населення

Неправильно

Маломобільні люди і люди з інвалідністю

Коли ми використовуємо сполучник «і», ми ніби виокремлюємо дві групи, але люди з інвалідністю є частиною маломобільних груп населення. Але в цю групу також входять люди, які відчувають складнощі під час самостійного пересування через незручне й недоступне середовище. А це:

– люди з якимись тимчасовими фізичними порушеннями;

– люди старшого віку;

– вагітні жінки;

– діти до 7 років з батьками або особами, що їх супроводжують;

– люди зі значно більшою або меншою за середню масою тіла, значно вищі або нижчі за середній зріст.

ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.

ІНКЛЮЗИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

СУПЕРВІЗІЯ - це новий інструмент професійної підтримки та професійного розвитку педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації завдань Нової української школи. Ключові функції супервізора: консультативна, наставницька, функція фасилітатора (модератора).

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ПОСЛУГИ - комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, спрямованих на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПОСЛУГИ - комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів, іншими фахівцями.

РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ - запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами.

ІНДИВІДУАЛЬНА ОСВІТНЯ ТРАЄКТОРІЯ - персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план.

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.